Особливості навчання та виховання дітей з порушеннями слуху
Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Турійської селищної ради Волинської області
» Кабінет вчителя-дефектолога » Поради педагогам » Особливості навчання та виховання дітей з порушеннями слуху
Дата: 21.09.2020 12:05
Кількість переглядів: 4727
Слух є здатністю організму сприймати і диференціювати звуки за допомогою звукового аналізатора. Ця здатність реалізується через слухову систему або слуховий аналізатор людини, який являє собою сукупність нервових структур, що сприймають і диференціюють звукові подразнення і визначають напрямок і ступінь віддаленості джерела звуку, тобто які проводять складну слухову орієнтацію в просторі. Звук має амплітуду, інтенсивність і тривалість.
Рівень інтенсивності різних типів звуків
Звук | Рівень його інтенсивності (дБ) |
Шелестіння листя | 10 |
Шепітне мовлення | 25–30 |
Мовлення середньої гучності | 60–70 |
Оркестр, голосна музика по радіо | 80 |
Шум в поїзді метро | 90 |
Удари молотка по стальній плиті | 100 |
Шум авіаційного мотору | 120 |
Сурдопедагогіка (від лат.
surdus – глухий) – педагогічна наука, яка вивчає особливості розвитку, навчання і виховання осіб з порушеннями слухової функції.
Глухота – це тяжкі порушення слуху, внаслідок яких людина не здатна сприймати звукову інформацію в будь-яких або майже будь-яких формах.
Порушення слуху – це постійне або тимчасове погіршання слуху. Люди з порушеним слухом звичайно здатні сприймати певні звукові сигнали, зокрема мову.
Види втрати слуху
Кондуктивна втрата слуху | Сенсорно-невральна втрата слуху | Змішана втрата слуху | Центральна втрата слуху |
Захворювання чи травми зовнішнього і середнього вуха або звукопровідних шляхів. Компенсація за допомогою слухових апаратів або лікування хірургічним шляхом.
| Наслідок ураження волоскових сенсорних клітин внутрішнього вуха або з’єднаних з ними нервів. Коливається у межах від невеликої до глибокої. Часто люди з такими вадами по-різному сприймають звуки різних частот, що заважає їм використовувати слухові апарати. | Комбінування кондуктивних і сенсорно-невральних уражень зовнішнього і внутрішнього вуха | Порушення нервів або інших клітин центральної нервової системи. |
Групи дітей відповідно до ступеня порушення слухової функції і часу виникнення відхилення
глухі | зі зниженим слухом (слабочуючі) | пізнооглухлі |
Діти з цілковитою відсутністю слуху або його значним зниженням, за якого сприймання, розпізнавання і самостійне оволодіння усним мовленням (спонтанне формування мовлення) є неможливим. | Діти зі зниженим слухом (слабочуючі) – це діти з частковою недостатністю слуху, що дозволяє їм самостійно накопичити певний словниковий запас (часто неповний, дещо спотворений), оволодіти певною мірою граматичною будовою мовлення, його лексичною стороною, але в цілому призводить до яскраво виражених порушень мовленнєвого розвитку. | Пізнооглухлі – це люди, які втратили слух у віці, коли їхнє мовлення було більшою або меншою мірою сформоване. Рівень збереженості мовлення залежить від віку, в якому дитина втратила слух, розвитку її мовлення та умов, за яких формується особистість дитини. |
Особливості роботи педагогів з такою дитиною:
- робоче місце дитини має бути розташовано так, щоб вона завжди добре бачила обличчя вчителя;
- слід вимагати від дитини, щоб вона завжди дивилась на вчителя у момент його мовлення;
- слід контролювати, чи почула й зрозуміла дитина матеріал;
- необхідно приділяти увагу корекції звуко-буквеного складу слів;
- дуже корисно разом з дитиною усно промовляти слова, після правильного їх прочитання;
- якщо дитина припускається помилок на письмі, то їх не просто треба виправити, а й проаналізувати з дитиною звуковий склад слова, записати його правильно декілька разів;
- роботу над звуковим складом слова необхідно проводити з використанням звукопосилюючої апаратури або вимовляти слова біля самого вуха дитини;
- для уникнення помилок перед диктантом повідомити учню, про що йдеться у тексті; заздалегідь ознайомити із складним для нього звуко-буквеним складом, значенням і граматичним оформленням слів і словосполучень;
- слід спеціально готувати учня до переказу.
Наприклад, спочатку пропонують учневі почитати текст про себе, потім послухати, як читає вчитель. Якщо й після цього учневі важко переказувати самостійно, то скласти з ним разом запитання чи план до тексту; - дитині важливо побільше читати самостійно;
- всі нові слова необхідно давати дитині у писемній формі;
- на уроках математики особливу увагу приділяти розумінню словесної умови задачі, застосовувати наочні засоби;
- на всіх уроках необхідно проводити роботу з розвитку мовлення дитини.
Наприклад, спочатку пропонують учневі почитати текст про себе, потім послухати, як читає вчитель. Якщо й після цього учневі важко переказувати самостійно, то скласти з ним разом запитання чи план до тексту;Навчання і виховання дитини з вадами слухової функції має бути поєднане із оздоровленням, корекційними заняттями сурдопедагога з розвитку слуху і мовлення.
Фото ілюстративне
« повернутися
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ НАВЧАЮТЬ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
Дата: 29.10.2020 13:45
Кількість переглядів: 5849
Педагог перш за все повинен підходити до учня не з позиції, чого той не може через порушення слуху, а з позиції, що дитина може, незважаючи на наявні особливі освітні потреби.
Важливим завданням є попередження та унеможливлення виникнення вторинних відхилень. Відсутність корекційної роботи дає підстави для песимістичного прогнозу стосовно загального розвитку дитини та її участі в житті суспільства. Необхідно допомогти дитині утриматись в новому навчальному закладі, запобігаючи та долаючи невідповідність між задачами навчання та рівнем розвитку дитини, при необхідності допомогти сім’ї прийняти рішення про зміну освітнього маршруту.
Насамперед педагог повинен ознайомитись з висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини та докласти зусиль до виконання усіх рекомендацій зазначених у ньому.
Учитель у роботі з такими дітьми повинен знати рівні слухової чутливості кожного з вух дитини (для того щоб знаходитися при спілкуванні з боку вуха із меншою втратою слуху).
Навчитися перевіряти справність слухового апарату дитини, змінювати елементи живлення в пристроях.
Ознайомитись зі спеціальними технічними засобами, які сприятимуть ефективності навчального процесу.
Доцільно, аби навчальний заклад придбав необхідну апаратуру та програмові комплекси для дітей з порушеннями слуху.
Узгодити спільно з батьками вимоги до дитини.
В жодному разі не можна налаштовуватись на почуття жалю або зверхності, тим паче нехтувати дитиною. Уникати гіперопіки.
Взаємне розташування вчителя й дитини має бути таким, щоб учень бачив губи педагога, тому що такі діти добре «зчитують» з губ. Учень має чітко бачити артикуляційний апарат усіх учасників уроку. Садіть дитину за першу парту, визначте, на якій відстані оптимально сприйматиме звернену мову. Найбільш сприятлива є позиція, коли під час спілкування діти сидять в колі/півколі.
Починаючи розмову, приверніть увагу учня: назвіть його на ім’я чи торкніться його руки. Тактильний контакт сприятиме емоційному зближенню з дитиною, позитивно налаштує на навчальну діяльність.
Перед тим, як починати розмову чи опис завдання приверніть увагу всіх дітей.
На початку уроку доцільним буде, налаштовуючи дитину на робочий лад, провести мовну розминку (запитати яка зараз пора року, число, місяць, день тижня, тощо).
Звертаючись і розмовляючи з учнем, дивіться на нього, щоб він міг бачити усі ваші рухи (артикуляцію, вираз обличчя, жести, мову тіла).
Перед тим, як розпочати повідомлення нового матеріалу, інструкцій щодо виконання завдання тощо, переконайтеся, що учень дивиться на вас і слухає.
З огляду на те, що в дітей з порушенням слуху спостерігаються проблеми з розумінням значення деяких слів і фраз, є сенс уточнити, чи правильно учень розуміє запропоноване завдання.
Не затуляйте обличчя руками, не говоріть обернувшись до учня спиною. Якщо необхідно — зробіть запис на дошці, а потім, повернувшись обличчям до класу, повторіть написане та прокоментуйте.
Під час уроків використовуйте наочні демонстраційні матеріали. Користуйтесь роздатковим матеріалом, що найповніше передає зміст уроку.
Стежте за тим, щоб учень отримував інформацію в повному обсязі. Звукову інформацію необхідно підкріплювати та дублювати зоровим сприйняттям тексту, таблиць, опорних схем тощо.
Говоріть достатньо гучно (але не надто — це спотворює слова), чітко, рівно, в нормальному темпі, не перебільшуючи артикуляцію, рухи губами. Слід пам’ятати, що гучний голос (звук) викликає больові відчуття у дітей з порушенням слуху, тому в жодному разі не можна кричати.
Робіть перерви у висловлюваннях, давайте дитині можливість проаналізувати сприйняту інформацію.
Не розмовляйте з учнем, стоячи до нього спиною чи навпроти джерела яскравого світла; губна помада може зробити губи виразнішими. Не можна ходити по класу під час викладення нової теми або під час диктанту. Одночасно не повинна говорити більше ніж одна людина.
Використовуйте широковживані слова та речення, за потреби повторюйте і перефразуйте їх, або демонструйте дитині, що від неї вимагають.
Час від часу переконуйтесь, що учень вас розуміє. Не вважатиметься нетактовним й запитати про це. Якщо учень просить щось повторити, спробуйте перефразувати повідомлення, вживаючи короткі прості речення.
Якщо ви не зрозуміли відповідь учня, попросіть його повторити ще раз чи написати те, що він хотів повідомити.
Якщо ви повідомляєте складний матеріал, що містить терміни, формули, дати, прізвища, географічні назви, доцільно надати його учневі в письмовій формі.
Творчі завдання теж слід подавати у письмовій формі.
Не змінюйте тему раптово, без попередження.
Переконайтесь, що всі слова в тексті зрозумілі. По можливості спрощуйте текст.
Ініціюйте мовленнєве спілкування учня. Не перебивайте його, дайте можливість висловити думку, надавайте достатньо часу для обдумування, не підганяйте. Використовуйте кожну можливість для розмови на різні теми й в позаурочний час. Не залишайте без уваги кожну спробу дитини вступити у вербальний контакт та збільшуйте обсяг своїх висловлювань.
Домагайтесь правильної вимови дитиною слів, фраз. Помилки у вимові не залишайте невиправленими.
Дозвольте використовувати диктофони.
Забезпечте подачу інформації, завдань на електронних носіях.
Посадіть учня разом з однокласником (другом), щоб, в разі необхідності, той надав йому допомогу.
Оволодіння вчителем і однокласниками альтернативними системами спілкування, якими користується дитина з порушеннями слуху (жестовою мовою, дактилем) є бажаним. Жести та усне мовлення не перечать один одному.
Доцільно буде провести під час заняття фізкультурну перерву для активізації уваги, працездатності.
Не забувайте про засоби безпеки в надзвичайних ситуаціях в класі та школі для цієї групи дітей.
Вчитель повинен добре знати стан слуху дитини:
? яке вухо учня чує краще;
? на якій відстані від вуха, що чує краще, дитина сприймає мову нормальної гучності без звукопідсилюючої апаратури та з індивідуальним слуховим апаратом, КІ;
? вимагайте від дитини постійного носіння індивідуальних слухових апаратів;
? слідкуйте за станом СА, та гігієною вуха.
Діти з порушеннями слуху можуть використовувати для комунікації жестову мову, усне мовлення або комбінувати їх.
Мовленнєва комунікація охоплює вимову, читання з губ, використання залишків слуху. Комунікація дактилем передбачає використання знаків пальцями для позначення букв з дотриманням правопису рідної мови.
Сучасні цифрові слухові апарати забезпечують розбірливість мовлення, виключають можливість акустичних травм, змінюють уяву дітей з порушеннями слуху про оточуючий світ, сприяють розвитку залишкового слуху за умови правильно проведеної реабілітації, проте мають обмеження у частотному діапазоні, що не дозволяє, як правило, сприймати дуже тихі або дуже високі сигнали. Жоден слуховий апарат та імплант не може самостійно поновити втрачену слухову функцію. Тому проблема навчання усного мовлення не зникає.
Формування мовлення у дітей з порушеннями слуху – одне з найважливіших та найскладніших завдань їх навчання та виховання.
Пропозиції для зменшення рівня фонових шумів
у приміщенні:
? Тримайте вікна зачиненими у випадку сильних вуличних звуків.
? Вимикайте кондиціонери під час навчання.
? Наполягайте на тому, щоб учні не розмовляли під час усних презентацій.
Коли діти з порушенням слуху намагаються вчитися у гучному, недружньому до їх потреб оточенні, їхні навчальні можливості значно знижуються.
Джерело: Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр.
https://www.facebook.com/domrc.dor/
« повернутися
Научить глухих детей говорить
Миссия
Миссия Мемфисской устной школы для глухих состоит в том, чтобы научить глухих детей слушать, учиться и говорить. Вся наша история, образовательная философия и программы вращаются вокруг этого простого, но действенного утверждения.
Каждый ребенок имеет право на максимально возможное развитие своих индивидуальных способностей.
В случае детей с нарушением слуха требуются дополнительные ресурсы, чтобы обеспечить прочную образовательную основу и равные возможности для достижения успеха.
Мемфисская устная школа для глухих существует для того, чтобы эти уникальные ресурсы были легко доступны для тех маленьких детей, которые в них нуждаются. При совместной поддержке MOSD и сообщества глухие дети в Мемфисе и Среднем Юге продолжают иметь возможность слушать, учиться и говорить.
О нас
Мемфисская устная школа для глухих (MOSD) находится в Джермантауне, штат Теннесси, и работает над тем, чтобы глухие дети могли слушать, учиться и говорить. MOSD обслуживает семьи со всего Среднего Юга с 1959 года. В MOSD используется NO SIGN LANGUAGE. Мы помогаем глубоко глухим и слабослышащим детям в возрасте от рождения до шести лет изучать язык на самых критических этапах их развития. Мы считаем, что благодаря раннему вмешательству и диагностике, терапии речи и языка, а также передовым технологиям и аудиологическим услугам глухие дети могут развить необходимые навыки слушания и разговорной речи, чтобы стать частью мира звуков, а не отдельно от него. Мы обслуживаем наше испанское население с помощью штатного переводчика для родителей MOSD, способствуя развитию двуязычного языка для наших испаноязычных детей.
- MOSD — одна из 35 школ OPTION в мире, цель которой — повысить качество обучения аудированию и разговорной речи.
- Среднегодовой набор в школу составляет 30 детей.
- Среднее соотношение учеников и учителей у нас составляет четыре к одному.
- MOSD аккредитован Департаментом образования штата Теннесси. Наш высококвалифицированный штат аудиологов, дефектологов и педагогов имеет лицензию штата Теннесси.
- Мы служим площадкой для наблюдения и обучения аудиологов, логопедов и преподавателей из университетов по всей стране.
Раннее вмешательство и потеря слуха
Усовершенствованная технология кохлеарных имплантов и программируемых слуховых аппаратов оказала огромное влияние на уровни успеваемости глухих детей. Чтобы узнать больше о школах OPTION, нажмите здесь. Согласно данным OPTION Schools:
- Слух — это событие первого порядка для разговорной речи, чтения и обучения.
- Опыт аудирования в младенчестве имеет решающее значение для развития как речи, так и языка у маленьких детей, а сильная языковая база необходима для чтения.
- Лучшая устная речь и слуховые результаты связаны с устным обучением глухих. С 1992 года более 90% детей с глубокой потерей слуха развили разборчивую разговорную речь.
- Дети, зачисленные в программу, ориентированную на аудирование и разговорную речь, демонстрировали в среднем один год или более языкового роста за каждый год участия в программе. В конце четырехлетнего периода разрыва между хронологическим возрастом и языковым возрастом не существовало.
- Благодаря технологиям (слуховые аппараты и кохлеарные имплантаты) и раннему слухоречевому вмешательству, доступным сегодня, ребенок с потерей слуха может иметь те же возможности, что и ребенок с нормальным слухом, для развития слуха, речи, языка, познания и социальных навыков. , разговорная компетентность, навыки грамотности и академические навыки.
О нас | Центральный институт глухих профессионалов
Миссия CID состоит в том, чтобы научить глухих и слабослышащих детей слушать, говорить, читать и добиваться успеха.
Мы помогаем семьям и специалистам в Сент-Луисе и во всем мире помочь детям полностью раскрыть свой потенциал.
Если вы работаете с детьми от рождения до 12 лет с потерей слуха, вы обратились по адресу. CID занимается разработкой основанных на исследованиях, апробированных в классе практик, образовательных программ и инструментов с момента основания нашей школы и программы подготовки учителей в 19 году.14. Центр профессионального развития CID Emerson поддерживает различных специалистов, в том числе:
- учителей глухих
- специальное образование/передвижные учителя
- учителей общеобразовательных школ
- логопеды
- слухоречевые терапевты
- детский аудиолог
- поставщиков услуг раннего вмешательства
- администраторы программ
- профессора колледжа
Мы стремимся помочь вам изучить новые стратегии, эффективно обучить студентов и привести свою команду к новым высотам.
Прочтите наши часто задаваемые вопросы для профессионалов, чтобы получить дополнительную информацию. Вы также можете узнать о школе CID на нашем основном сайте.
Посетите cid.edu
Что такое потеря слуха?
Потеря слуха происходит, когда что-то не работает обычным образом во внешнем ухе (то, что вы видите) или во внутреннем ухе (то, что вы не видите). Потеря слуха также может произойти, когда есть проблема со слуховым нервом или с тем, как мозг обрабатывает слуховую информацию.
Потеря слуха у детей может привести к задержке речи и языка, что может привести к проблемам в учебе и общении. Посетите CDC или NIDCD для получения дополнительной информации о потере слуха у детей.
Что такое аудиограмма?
Аудиограмма показывает, что слышит ребенок. Громкость показана вертикально, более тихие звуки вверху графика, а более громкие звуки внизу. Шаг показан горизонтально. Думайте об этом как о фортепианной клавиатуре с более низкими нотами слева и более высокими нотами справа.
A Знакомые звуки Аудиограмма показывает общие звуки окружающей среды с точки зрения их приблизительной высоты тона и уровней громкости.
Фигура персикового цвета в середине аудиограммы Знакомые звуки упоминается как Речевой банан . Звуки в английском языке представлены внутри речевого банана.
Ребенок с нарушением слуха может слышать некоторые звуки речи или вообще не слышать их. Непонимание или непонимание звуков речи может изменить ее понимание того, что говорится. Целью детского аудиолога является программирование слуховых аппаратов и кохлеарных имплантов таким образом, чтобы ребенок мог слышать речь. Если ребенок может слышать звуки внутри речевого банана, когда ему помогают слуховые аппараты, у него больше шансов понять и воспроизвести эти звуки.
Для развития у ребенка навыков аудирования и разговорной речи важно устранить любую степень потери слуха.
Что такое аудирование и разговорная речь (LSL)?
Аудирование и разговорная речь ставит своей целью научить детей слушать и говорить.
Этот подход включает раннее выявление потери слуха и установку соответствующих слуховых аппаратов, раннее вмешательство, а также набор стратегий и методов обучения младенцев и детей разговорной речи путем развития навыков слушания.
Каковы возможные академические и социальные последствия потери слуха?
Потеря слуха может привести к задержке речи и языка, что может вызвать проблемы в школе. Чтение, математика и все академические предметы зависят от отличных языковых навыков. Глухой или слабослышащий ребенок часто нуждается в интенсивном и прямом языковом обучении, чтобы предотвратить задержки в учебе. Чтобы обеспечить надлежащую поддержку, педагогическая группа ребенка также должна понимать, как потеря слуха влияет на академическую успеваемость, поскольку слуховые сообщения не попадают в мозг.
Потеря слуха и любая вытекающая из этого задержка речи и языка также могут повлиять на социальные навыки. Например, глухой или слабослышащий ребенок может с трудом начать играть со сверстниками, использовать самые последние сленговые фразы или присоединиться к групповым беседам. Образовательная группа должна заниматься развитием социальных навыков, чтобы учащийся мог добиться успеха во всех школьных мероприятиях.
Какие ресурсы CID предлагает специалистам, работающим с глухими и слабослышащими детьми?
CID предлагает широкий спектр услуг для специалистов, работающих с глухими и слабослышащими детьми. Наши области специализации включают слуховое развитие, речь и язык. В дополнение к инструментам и учебным программам, которые поддерживают специалистов, работающих с детьми раннего вмешательства в школьном возрасте, мы предлагаем онлайн-курсы, видеоролики с краткими советами, загружаемые материалы, блог, семинары, консультации и многое другое.
ПОДРОБНЕЕ
ИСТОРИЯ ЛИДЕРСТВА
В 1914 году Макс Гольдштейн, доктор медицинских наук, выдающийся отоларинголог из Сент-Луиса, решил сделать то, что большинство людей считало невозможным: научить глухих детей говорить. Во время последипломного медицинского обучения в Австрии он познакомился с профессором Виктором Урбанчичем, который работал с глухими детьми в Вене.